IMPERTINENCE

[ımʹpɜ:tınəns] n
1. 1) дерзость, наглость, нахальство

to provoke impertinence from smb. - провоцировать /вызывать/ кого-л. на грубость

2) дерзкая, наглая выходка; дерзкое или грубое высказывание, дерзость
2. 1) неуместность
2) юр. отсутствие отношения к делу
3. нелепость, чепуха, глупость (о словах, поступках и т. п.)

Смотреть больше слов в «Новом большом англо-русском словаре»

IMPERTINENT →← IMPERSUADABLE

Смотреть что такое IMPERTINENCE в других словарях:

IMPERTINENCE

[ɪm`pɜːtɪnəns]дерзость, наглость, нахальство, неуважение, грубостьнесвоевременность, неуместность

IMPERTINENCE

impertinence: translation nounADJECTIVE ▪ gross ▪ I consider his remark a gross impertinence. VERB + IMPERTINENCE ▪ have ▪ She had the impertinence... смотреть

IMPERTINENCE

impertinence: translationSynonyms and related words:arrogance, audacity, bold front, boldness, brash bearing, brashness, brass, brassiness, bravado, br... смотреть

IMPERTINENCE

impertinence: übersetzungɛ̃pɛʀtinɑ̃sfFrechheit f, Unverschämheit fimpertinence impertinence [ɛ̃pεʀtinãs] Substantif féminin Unverschämtheit féminin; ... смотреть

IMPERTINENCE

{ımʹpɜ:tınəns} n 1. 1) дерзость, наглость, нахальство to provoke ~ from smb. - провоцировать /вызывать/ кого-л. на грубость 2) дерзкая, наглая выход... смотреть

IMPERTINENCE

impertinence [ımʹpɜ:tınəns] n 1. 1) дерзость, наглость, нахальство to provoke ~ from smb. - провоцировать /вызывать/ кого-л. на грубость 2) дерзкая, ... смотреть

IMPERTINENCE

f 1) дерзость, наглость, нахальство, бесцеремонность; pl дерзости, грубости dire, faire des impertinences — дерзить 2) уст. неуместность; глупость

IMPERTINENCE

сущ. 1) дерзость, наглость, нахальство, неуважение, грубость He had the impertinence to demand a raise. — У него хватило наглости попросить повышения зарплаты. Syn: impudence, insolence, incivility, effrontery, cheek I 1., rudeness 2) несвоевременность, неуместность Syn: irrelevance, inappropriateness, incongruity... смотреть

IMPERTINENCE

impertinence [ɪmˊpɜ:tɪnəns] n 1) де́рзость, на́глость, наха́льство 2) неуме́стность

IMPERTINENCE

f1) дерзость, наглость, нахальство, бесцеремонность; pl дерзости, грубостиdire, faire des impertinences — дерзить2) уст. неуместность; глупость

IMPERTINENCE

• Freshness • Lip • An impudent statement • The trait of being rude and impertinent • Inclined to take liberties • Inappropriate playfulness

IMPERTINENCE

відсутність стосунку до справи; зухвалість, зухвальство - impertinencet- impertinencetly

IMPERTINENCE

1) отсутствие отношения к делу 2) дерзость * * *отсутствие отношения к делу

IMPERTINENCE

n 1) зухвалість, нахабство; зарозумілість; 2) грубе висловлювання; 3) недоречність; 4) безглуздість, дурниця, нісенітність.

IMPERTINENCE

n1) зухвальство, нахабство2) недоречність

IMPERTINENCE

відсутність стосунку до справи; зухвалість, зухвальство impertinencetimpertinencetly

IMPERTINENCE

зухвалість, нахабність, зухвальство, грубість

IMPERTINENCE

• дерзость• наглость

IMPERTINENCE

n. дерзость, наглость, неуместность

IMPERTINENCE

дерзость нахальство неуместность

IMPERTINENCE

(n) дерзость

IMPERTINENCE

дерзость

T: 158