[prɪ`zjuːmɪŋ]самонадеянный
presuming [prɪˊzju:mɪŋ] 1. pres. p. от presume 2. a самонаде́янный
{prıʹzju:mıŋ} a самонадеянный
презюмований, презюмувальний; самовпевнений - presuming evidence
adjсамовпевнений
presuming [prıʹzju:mıŋ] a самонадеянный
презюмований, презюмувальний; самовпевнений presuming evidence
прил. самонадеянный Syn: self-confident, self-assertive
припущення, самовпевнений
adj самовпевнений.
adj. самонадеянный
(a) самонадеянный
самонадеянный
факти, що створюють презумпцію; презюмований (презюмувальний) доказ
факти, що створюють презумпцію; презюмований (презюмувальний) доказ
1) презюмирующее доказательство 2) факты, создающие презумпцию